Не довго музика лунала,
Силач не довго танцював,
Осінь слова вже диктувала,
Поет їх слухав і писав...
Дещо і я собі вловила,
І записати вже спішу,
Слова в рядочки положила,
А ще про дещо й промовчу...
Ще довго музика лунала,
Вітер осінній замовчав,
Осінь дощами умивала,
Поет і слухав, і писав...
Музика осені цікава,
Я її слухаю й ловлю,
Забава це, чи не забава,
Та я про неї все ж пишу...
Музика осені звучала,
Вітер все чув і завмирав,
А я задумана стояла,
І навіть кіт мій замовчав...
Ловила музики отави,
На груші голуб воркотів,
Хоч і змарніли уже трави,
Голуб про це мабуть не знав...
Допоки музика лунала,
І дощ, і вітер замовчав,
І я стояла, і мовчала,
Вітер із листям танцював...
Ще довго музика лунала,
І кіт задуманий сидів,
І за всім спостерігала,
І чула музику і спів...
Я коли в хату повернулась,
І сіла вражена за стіл,
Сама до себе усміхнулась,
І написала новий вірш...
Осінь нас радує і тішить,то розчарування враз несе,
музику й картини свої пише,і собі тихенько відійде.Щоби знову рік чекати дива,музиики в природі і в душі,жити у гармонії й щасливо,кожний день пишіть,пишіть вірші!
