Примхлива вдача в осені рудої!
То тепла радість "бабиного" літа,
З мереживним промінням між листвою
І лагідними дотиками вітру…
То хмар густих похмурі ображу́льки,
Відтінків антрациту чи маренго…
А згодом - дощ! І у калюжах бульки
Купаються у відблисках веселки…
Зама́нливі пейзажі кольорові!
Ліричний нотний стан на павутині…
А запах тиші… свіжості… віднови?..
Та ледь відчутний шарм меланхолії…
Бувають дні холодні і морозні…
Думки тремтять під памороззю смутку…
Тумани фуги виграю́ть мінорні…
Я все одно люблю тебе, подру́жко!
Коли душа в обіймах непогоди,-
На двох глінтвейну те́рпкого замо́влю!
І десь в одній з старих кав'ярень Львова
Послухаємо джаз дощу з тобою…
