Стрічать літечко зАвжди пристойно
люди мають собі на меті.
Цьогоріч же його з парасоллю
стрічать треба було і в пальті.
Дещо згодом ті теплії пальта
люди всеж-таки з себе зняли.
Парасольки ж ховати не варто,
бо дощі наче хлющі були.
Принесли людям зливи ті горе:
справжню повінь створили вони.
На полях утворилося море,
міським транспортом стали човни.
До дощів додались урагани,
що зривали з будинків дахи ...
Може все це за вчинки негарні
Бог шле людям, за їхні гріхи?
Урагани затихли і спека
приплелася на зміну дощам ---
для здоров"я людей небезпека
перегріву мізків до нестям.
Невже й далі так будемо жити,
зазнаючи страхи все життя?
Ні, вже мабуть нам досить грішити.
Станьмо, люди, на шлях КАЯТТЯ!
Майстерно описано минуле літо....Але в душі ми все ж про нього трмаєм світло...Хоч і біди воно нам принесло, але ж в городі дещо росло...У серпні потішилися урожаєм ми. Та Ви праві, в житті важливими, як заповіді є - землю збережи!
Я ж і бачу, як ви її бережете, Ніно, підлещуючи проросійського колаборанта під його віршиками з натяком на те, щоб наші військові складали зброю і не чинили опору окупантам. А тоді на моє зауваження ще й додаєте, що ви взагалі проти війни. А коли я запитав, чи маємо ми здаватися агресору, видалили мої коментарі на своїй сторінці. То ж як розуміти ваше лицемірство?