Я чув слова, я бачив очі,
Плили тумани в далині,
Лились пісні струмком дівочі
До мого серця, що мені
Несли все тугу до півночі.
Ні, я не спав. Шуміли віти,
Кружляло листя при землі,
Я марив, і тримав все квіти,
Що їх нарвав тобі, й у млі
Не знав, куди букет подіти.
Та не прийшла, та пахощ вкрала,
І я розплакавсь, як маля,
Мов пильність всю мою приспала
І насміялась, та здаля
Туман казав: ти не кохала.
