[feminine>
[slow> [ sad> [Classic> [Tragically>
[intro>
[Verse>
Пам’ятаєш наший сад,
Так багато літ назад
Нам співали із тобою солов’ї?
Присягався на зорі
Мені в вірності тоді,
Цілував вуста так ніжно ти мої.
[instrumental>
[Verse>
Пам’ятаєш наший сад,
Так багато літ назад
Нам співали із тобою солов’ї?
Присягався на зорі
Мені в вірності тоді,
Цілував вуста так ніжно ти мої.
[bridge>
[chorus>
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
[instrumental>
[Verse>
Пролетіли вже роки..
Листя скинули садки
І у коси заплелася сивина.
Ти пішов і не вернувсь,
Але досі ще, чомусь
Та берізка під вікном стоїть сумна.
[bridge>
[chorus>
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
[instrumental>
[Verse>
Вже давно маєш сім’ю,
А я клятвоньку твою
Бережу в своєму серці крізь роки.
Як зустріну, промовчу,
Поряд тихо я пройду –
Не для нас цвітуть весняні ці садки.
[bridge>
[chorus>
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
Ти пробач, пробач мене,
Що кохання все не йде,
Почуття у серці досі ще живе.
[instrumental>
[outro>
[end>
Сумні почуття однобокого кохання, передані Вашим Серцем.
Спадає на думку, що це тривожній крок прошлого життя, яке крокує з Вами рядом дотепер.
Так не повинно бути.
На то й ми люди, щоб не блукали в тому почутті, якого небуло у твого спутника.