Ти пробач мене

[feminine]  

[slow]  [  sad]    [Classic]      [Tragically]  


[intro]  

[Verse]
Пам’ятаєш  наший  сад,
Так  багато  літ  назад
Нам  співали  із  тобою  солов’ї?
Присягався  на  зорі
Мені  в  вірності  тоді,  
Цілував  вуста  так  ніжно  ти  мої.  

[instrumental]        

[Verse]
Пам’ятаєш  наший  сад,
Так  багато  літ  назад
Нам  співали  із  тобою  солов’ї?
Присягався  на  зорі
Мені  в  вірності  тоді,  
Цілував  вуста  так  ніжно  ти  мої.  

[bridge]  

[chorus]            
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.  
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.

[instrumental]        

[Verse]
Пролетіли  вже  роки..
Листя  скинули  садки
І  у  коси  заплелася  сивина.
Ти  пішов  і  не  вернувсь,  
Але  досі  ще,  чомусь
Та  берізка  під  вікном  стоїть  сумна.  

[bridge]  

[chorus]            
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.  
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.

[instrumental]        

[Verse]
Вже  давно  маєш  сім’ю,  
А  я  клятвоньку  твою
Бережу  в  своєму  серці  крізь  роки.
Як  зустріну,  промовчу,  
Поряд  тихо  я  пройду  –
Не  для  нас  цвітуть  весняні  ці  садки.  

[bridge]  

[chorus]            
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.  
Ти  пробач,  пробач  мене,  
Що  кохання  все  не  йде,
Почуття  у  серці  досі  ще  живе.

[instrumental]    
   
[outro]
     
[end]          





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2021
автор: Ольга Калина