Сивенька ніч із пам'яті кудлатої
Ажурних спогадів мереживо плете…
Дощу краплини, наче сльози, капають…
І з серця виколупують тебе…
Рудий котисько десь хропе під лавою…
Танцює свічки полум'я бліде…
Годинник тихим цоканням нагадує,
Що час не спить… Що все колись пройде…
І біль пройде… І радості хвилини…
Час трудиться без вихідних і свят…
Нема у нього функції "зупинка",
Відсутні кнопки "стерти", чи "назад"...
Підкрався ранок, зазирнувши променем
Через фіранки витканий ажур…
Я лиш хороші й найдорожчі спомини
У скрині пам'яті своєї збережу!..