Після тривожної ночі,
Що співом гріли солов'ї,
Закрилися лагідні очі,
Що в очі дивились мої.
І дух зійшов. Туманом сивим
Полинув ген понад ліси,
Над світом білим, галасливим
До потойбічної краси.
А там - хто відає, хто знає
Чи є життя у тій далі?..
Чи добрим словом хто згадає,
Та й чи згадає взагалі?