Як би складно не було...
Щезну! Зникну! Пропаду!
..Все, що знову зажило -
розірвалось !...змолоду.
Рани !
Рани !
Що без крові,
що душа страждає..
Від наївності в обмані.
Тяжкі вдохи полум'яні;
то холодні, як морози;
то тяжкі немов каміння..
Очі випікають сльози!
Божевілля від невміння..
Сила де ти ?
Хочу вмерти !!
Й хочу жити в колорити
днів земельних мандрівних.
І як кожному велиться,
научать своїх синів:
одні тільки переваги:
сили.. розуму.. наснаги.!
Не залежу! Вже залежний..
Вільний волею невільний..
Мене світ згубив безмежний.
Божевільний!
