...сто вітрин, сто нічних вітражів...
Сто самотностей в сто етажів
Видивляються сто сторожів,
Що стоять біля ста віражів...
Не зібрав за життя й ста монет...
Не пройшов ста доріг, лиш одну...
І не склав для душі й ста сонет...
І не мрію про соту весну...
Сто вершин не здолав у поту,
В сто морів не пірнав, лиш в одне,
Сто річок не проплив на плоту,
В ста лісах не блукав... та проте
Сто думок я від себе жену...
Сто помилок зробив і одну...
Сто болячок у себе - кляну...
Сто надій в серці я бережу...
Так, сто друзів - прекрасна мета.
Та не хочу, щоб сто голосів
Мудро твердили - доля не та,
І жаліли, що щось не зумів,
Так, я стам усміхався облич...
Так, сто книг прочитав і одну...
І хоч сотню разів ти поклич -
Сотню раз і один я прийду...
