Базилівській Марії Андріївні
з нагоди дня народження:
В перший день Нового року,
Коли Січень перші кроки,
Лиш зробив у перший день
Шлем торбину привітань
Братовій, сестрі – Марусі:
Мамі, тещі і свекрусі,
Добрій, лагідній бабусі.
Сімдесят вже шість сьогодні.
Всі стежки, богоугодні,
Що впродовж життєвих літ
В цей день радо на поріг
Свято слали їй до ніг,
Принесли й поважний вік.
Сивиною вкрило коси,
А в очах застигли сльози.
Вітер висушив їх, втер.
В зморшках руки вже тепер,
Трішки похилився стан..
Телевізор і диван..
І безсоння по ночах..
Смуток криється в очах..
Втрат в житті було багато:
Поховала маму й тата,
Брата Ваню, брата Льоню,
Посивіли тоді скроні,
Як внучат похоронили:
Колю й дівчинку Дарину.
Та мабуть, цього замало,
Доля вперто і зухвало
Горе несла на поріг:
Анатолій – чоловік
Сильно й важко захворів
І скінчив життєвий вік.
Залишилось виглядати,
Щоб постукали до хати
І ступили на поріг
Діти й внуки із доріг,
І принесли в її дім
Радісний, веселий сміх.
Має донечку – Валюшу,
Зятя любого – Ванюшу,
Три сини: Сергій, Олег,
І найменшенький – Андрей.
Дві невістки - це Оксанка,
І молодшенька – Іринка.
Ну і внуків є багато –
Часто бігають до хати,
Щоб провідати бабусю:
Добру й лагідну Марусю.
А бабуся виглядає
І до себе всіх чекає:
І Віталіка, і Сашу,
І маленького ще Васю,
Внучечку чудову Настю,
Вероніку і Максима,
Й біля неї виріс Діма –
Це її сім’я, родина.
Тож сьогодні, в день святковий,
Всі за стіл зібрались знову.
Повні чарки наливаймо
І бабусю привітаймо.
Та без жодного злослов’я
Всі бажаємо здоров’я,
Бо це перше й основне
І в житті є головне.
Ну а потім, звісно, щастя.
Щоб минали всі напасті.
Щоб достаток і успіх,
Та дзвінкий дитячий сміх
Були вхожі в її дім,
Й щоби радість жила в нім.
Побажаєм позитиву:
Щоб життєва її нива
Колосилась лиш добром.
І сьогодні за столом,
Найріднішій на весь світ
Ми бажаєм – МНОГА ЛІТ !