запах інтимності, душі оголені.
ми - псевдостомлені
і псевдоскорені.
небом поділені, осінню скріплені.
у голові лише:
"вір мені, вір мені!"
в постілі згорнені, кавою всотані,
всоте змиваєш сльози
посолені,
всоте чекаєш на голос
з пропущених
(це не з прийдешнього
і не з минувщини).
падаєш градом, б'єшся у шиби,
ми мов зимові
і літні шини.
оксюморони божі, метафори,
я бас-гітара,
ти - синтезатор.
-
запах інтимності, душі одягнені.
осінь.взаємність
і тихе "дякую".
