Поема
Першоверховним апостолам Петру і Павлу
з любов’ю присвячується
1
Промені сонця золоті
на небі голубім
Широкі! й на вогненнеє плече!
І більше серцем —
й в погляді —
тече
все золоте
в мій дім...
2
Чуєш, людино...
то «зебру»
витирають шини
і чую серцем
люди більш машини
й сотворене —
отак
це застаріле —
і один другого
зітре.
І вічно юний мій Ісус Христос!
Юніють в Нім
й ніщо не вмре!
3
Собори, храми — і
храмки! —
відлік
де працьовите плаче
у серці
й дивиться в світ — де навпаки
сміються і хизуються
словяни в Азії:
тут в духові — ледачі!
А дух кипить!!
Господь любов усім назначить,
бо хоч не хоч — а трісну
в лоб,
очі
усі
опоєні
відкрити щоб ...
Доброго дня вам! — це
світиться велике! — Свято...
я втрапив до апостолів
через світів гильце
півконтрабандне-півсвяте
якщо ще й всі,
кого збудив — апостоли
то — нас багато!!
Знаєш, громадо!
12.07.2020, з причастям!
в автобусі і трамі
„ Перевага любови:
Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний.
Якби я мав дар пророцтва і відав усі тайни й усе знання, і якби я мав усю віру, щоб і гори переставляти, але не мав любови, я був би – ніщо.
І якби я роздав бідним усе, що маю, та якби віддав моє тіло на спалення, але не мав любови, то я не мав би жадної користи.
Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається,
не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла;
не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою;
все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне.
Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо.
Коли настане досконале, недосконале зникне.
Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче.
Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний.
Тепер же зостаються: віра, надія, любов – цих троє; але найбільша з них – любов.“
(1 Коринтян 13).
ID:
882585
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші
дата надходження: 12.07.2020 14:42:25
© дата внесення змiн: 13.11.2020 20:48:16
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
