Ні, не однаково мені
Ні, не однаково мені:
Бо в моїй хаті зліі люди
І хай же світ мене осудить,
Що не однаково мені...
Чужинець топче мою землю,
А я люблю її до щему,
До болю в грудях -
В рідних людях,
Тож не однаково мені...
Де рідна мова - кров рікою,
І смерть болюча... знов до бою
Йде світ юначий,
Тихо плачу...
Бо не однаково мені...
Мене шматують... одягають
Важкі кайдани -
Божі рани...
Бо не однаково мені...
І інша мить, і інший подих -
Хай пшениці земля зародить,
Де кров рікою, де молитва,
Де рай та пекло - вічна битва,
Де протидія -
Дике зілля...
Бо не однаково мені...
Ні, не однаково мені,
Що сотні літ живу в борні
За чисте слово, рідну мову,
За пісню мами - колискову,
За шмат землі, де народилась,
За рідну церкву, де хрестилась,
За цвіт калини, журавля...
Це ж, враже, земленька моя!
І подих вітру, за молитву...
Дай Боже витримати битву,
Скінчи наругу -
Вічну тугу...
Бо не однаково мені...
(С) Леся Утриско
