Серпень
А літній день запальний і іскристий
Сонце,припекло ,що тіло аж пашить.
Біжить,до річки,як кінь норовистий
Пірнає,у воду щоб душу охолодить.
А серпень,дорожить часом кожним днем
Працює,обливається потом допівночі.
І у блакитну даль,зринає журавлем
В надії,збирає скарби найдорожчі.
Ходить,бузьок по- полю шукає їжу
Визбирує,зерно що впало до стерні.
Після обжинок,чорний ворон кру кру
Віднайде,як жебрак монету на землі.
А Красень Серпень,збирає серпом жнива
Молотить ,золоте зерно у полі.
Цілує,квітку медоносить бджола
Буде ,свято ...хліба ,на столі вдоволі.
А вже птахи ,закружляли над селом
Гуртуються,летіти у далекі краї.
І літо,дорожить упавшим колоском
Щоб зимою ,з маком пекти калачі .
М .Чайківчанка.