Я ненåвиджу тупість зухвальства і ляскіт брехні,
Не терплю відморозків й нахабства важливих персон
І коли б'ють у спину, вганяючи гóстрений ніж,
А ще погляд, якщо він не прямо... Не прямо, а повз
Не люблю... Хоч убий, не люблю недвозначності фраз,
Не мені вибачати, знаходячи підступ і зраду,
У житті було всяке... Траплялося, знаю, не раз,
Тільки що ж... Я себе вже ніяк, ну ніяк, не зламаю
