Десь тихо у небі сіяла зоря,
Осяяла твою дорогу,
Та тільки дізналась, що я не твоя,
Вмить згасла й скотилась додолу.
Не знала сріблястая зірочка та,
Що буду її скрізь шукати.
Знайду і благатиму тільки б вона
Погодилась знову сіяти.
Я вірю і знаю, що шлях твій і мій
Можливо іще перетнеться,
І серце моє вже навіки твоє,
А серце це зіркою зветься.