Десь тихо у небі сіяла зоря,
Осяяла твою дорогу,
Та тільки дізналась, що я не твоя,
Вмить згасла й скотилась додолу.
Не знала сріблястая зірочка та,
Що буду її скрізь шукати.
Знайду і благатиму тільки б вона
Погодилась знову сіяти.
Я вірю і знаю, що шлях твій і мій
Можливо іще перетнеться,
І серце моє вже навіки твоє,
А серце це зіркою зветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836748
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Кордиш Уляна