О тебе вспоминаю,
Было все так давно,
Кадры жизни листаю,
Как в забытом кино…
Может мне показалось?
У кого есть ответ?
Не стираются чувства,
Еще греет их свет…
И все те же желанья,
Помнит сердце уют,
Жаль, но время промчалось,
И уже не так ждут,
И уже не так верят,
В обещания слова
И на наших тропинках,
Поржавела трава.
Наши птицы забыли,
Прилететь в родной край,
И пустырь в наших душах –
Там где был раньше рай
Стали вовсе другими,
(Что же тут изменить?)
А могли эти годы
По-другому прожить…
Я про Тебе згадаю,
Як було все давно,
Життя кадри гортаю,
Мов забуте кіно...
Чи мені все здалося?
В кого відповідь є?
Почуття не зітруться,
Поки світло їх гріє...
Залишились бажання,
Серце все пам'ятає,
Жаль, що час пролітає,
І вже так не чекають,
І вже так і не вірять,
В обіцянок слова
Вже на наших стежинках,
Поржавіла трава.
Наші птахи забули,
Прилетіть в рідний край,
І пустир в наших душах-
Де раніше був рай.
Стали іншими ми,
(Вже тепер не змінити)
А могли ці роки
Ми інакше прожити...