Без тебе я не бачу контурів доріг,
Також швидкий не помічаю часу плин,
Ніщо не доторкається до струн душі…
Блукаю навмання… хоч уві сні прилинь!
Бо дзвін промов твоїх, як навесні струмок,
І погляд теплий вже не зможу я забуть!
Свої посію мрії посеред зірок,
Хай квітами у небі пишно розцвітуть.
Троянди білі, оксамитні, серед хмар
Лише для тебе по блакиті розстелю…
Іскристі квіти в небі – то любові жар.
Нове сузір’я іменем твоїм назву.
04.09.2013
