Україно, виший синім небо,
Жовтим виший на землі хліба.
Різнокольорово птахів щебет,
Золотом прикрась для нас герба.
Веселкову ніжну вишиванку,
Щоб прийшлась прикраса до грудей,
Виший роси в лузі на світанку
І легкі хмаринки з орхідей.
Мальвами прикрась усім подвір’я,
Білим виший яблуневий сад.
Виший нам казкове надвечір’я
І пейзаж прекрасний для левад.
Кожному щасливу виший долю,
Стиглий понад плотом виноград.
Виший між хлібів одну тополю
І казковий в небі зорепад.
Виший радість для батьків стареньких
В пам’яті дітей і онучат.
Ранок одягни в туман легенький,
В спокій одягни, щоб без гармат.
