Тривожна ніч, задушлива й спекотна.
Десь розриває небо громовиця.
Я так живу. На інше я не згодна.
Чому - не знаю, знов мені не спиться.
Весь день минув у клопотах і справах,
Стомилась, відпочити б, як годиться...
Я ж у думках лежу у літніх травах,
І дню до обрію призначено скотиться.
Вже й відгриміло. Пару крапель впало.
Десь в заметілі снів згубився вітер.
І думаю – я спала, чи не спала?
Чи хтось думки мої, мов воду витер?
