Зжаті долоні, в кулак,
До болю... До ржавого хрусту,
Серцем торую шлях,
До істини... В серці пусто,
Немає ні віри там,
Ні спокою, там немає,
Лиш злоба, зжимає кулак,
Лиш ненависть, все не згасає,
Немає вже віри, ні...
Один залишився спротив,
Спротив одвічній брехні
Й з грудей виривається: "Доки?!"