Ти маєш право
Ти завжди маєш право, мій друже, так просто піти,
Огорнутись туманом й собі полетіти за вітром,
Тільки знай, як повернешся, то можеш більш не знайти,
Бо чекати не буду, а просто розчинюсь в повітрі.
Ти завжди маєш право, мій друже, забути усе,
Просто перегорнути набридлий вже аркуш паперу,
Тільки знай, що життя не стоїть, течія в даль несе,
Більше вже не повернеш свою Афродіту й Венеру.
Маєш право також ти, мій друже, робить помилки,
Руйнувати довіру і вчитися жити на зрадах,
Сподіваєшся потім назад повернутись в рядки?
Не горітиме вчасно це світло для тебе в лампадах.
Маєш право, мій друже, спокійно заходити в сни,
Як до себе додому, неначе запрошення маєш,
Як зробив помилки, то навряд чи зачіпиш струни,
Я не вірю, що час когось змінює чи виправляє.
Маєш право, мій друже, робити свій вибір завжди
Хочеш цю, ні, то іншу, або ще одразу обоє,
Тоді навіть не мрій повернутись колись ще сюди,
Я не хочу лиш свою любов поділити надвоє.
Маєш право, мій друже, своїм керувати життям,
Все робити, що хочеш і наслідки теж дізнаватись,
Хай не мучиться потім вже твоя душа каяттям,
Бо я просто піду, а не буду тебе виправляти.
Хочеш, то залишайся, та знай же, що я не свята,
Важкий маю характер, розстрілюю за погляд вліво,
Також не гарантую, що буду тобі саме та,
Неповторна, єдина, одна та іще особлива.
Може, я не принцеса, чи мрія ця більш не твоя,
Також точно не знаю чи твого кохання я гідна,
Та оскільки я вибрала і ти права відстояв,
Переміг, то не зникне, мабуть, наша казка безслідно.
ID:
797611
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 30.06.2018 16:20:13
© дата внесення змiн: 30.06.2018 16:20:13
автор: Кароліна Дар
Вкажіть причину вашої скарги
|
