*
скільки весен уже в оце місто прийшло
кожна входила з півдня з робочих окраїн
знали кільця річні прадерев це число
і забрали його до рослинного раю
скільки містом пройшло прокотилось людей
мов перекотиполе перекотимісто
хто ж на них озирнеться неначе орфей
що згубив озирнувшись кохання перлисте
і тепер з-під землі проростає розмай
щовесни буйнотрав’ям п’янким буйноквіттям
озирнися довкола і запам’ятай
вісімнадцяту цю чергового століття
скільки містом пройшло прокотилось людей –
хай зозуля кує і рахує спроквола
хай ридає бузково орфей-соловей
і насиньо снується гроза видноколом
7.05.2018
