Я забився у скриню та тримаю свій крам
Міцно-міцно
І відчуваю крізь замкову щілину що там
Страшно-страшно
Тікає розум і бачу сором
Лише мій.
Кожен роздум як шолом
Проти дій.
Щось насідає, паплюжить, більше не чую.
І зовсім не знаю. І з’їхав з глузду.
Замість слів тиша. Замість щастя втрачаю
Свій день. Своє я. Під натиском бруду.
Коли я потрапив в оцю облуду.
І битись безглуздо.
Не битись безглуздо.
Жити безглуздо - та буду.
Бо скриня ще ціла.
Крам при мені.
Я став ціллю.
Собі.
