Дід Мороз з червоним носом,
Так Снігурку напоїв.
Що вона упала з возу,
Сам очунявсь на коні.
Лежав в поперек, не вздовж.
Руки й ноги затекли,
Скільки часу вже пройшло?
Як потратив він туди?
Де Снігурка, що із нею?
Мозок десь відпочивав.
Совав мокрою матнею,
Холод діда дошкуляв.
Показалась із-за рогу,
Не Снігурка - Сатана.
Шкутильгаючи на ногу,
Зла, обдерта і чумна.
Діда матом вона вкрила:
- Злазь з коня, куди заліз?
Синє око, п'яне рило.
На пів рожі синій ніс.
Покажу тобі старий,
Як Снігурку ображати.
Бороду ти обдери,
Буде в вухах твоя вата...
Довго вони сперечались,
Що із п'яних можна взяти?
Бились, плакали, сміялись,
З Новим роком всіх вітали!