А ти мені казала « не кохаю,
Забудь мене». Ті очі… ті слова
Немов омана, так бува.
Та я тебе не забуваю.
Чомусь я бачу тільки тебе
Чи може постать? Чи примара?
Немов з небес спустилась хмара
Чи ти… піднялася у небо?
Та ти мовчиш, Ти все сказала.
То… мОї скрики та думки
То, твОї очі, що п’янкі
То, ти… мене причарувала.
Зачарувала, немов цвіт
Такий п’янкий немов вино
Я тебе бачу крізь вікно
Чи… не тебе, а тільки слід.
