Знаєш,а я кохатиму тебе,щомить ,щодня,
Зустріну ніжним поцілунком.
Ти будеш спалахувати в моїх ясних очах,
Ти будеш мій солодкий подарунок.
Ох,як ця ніч хурделецею в'ється,
Ох ,як б'ється вічність в небуття,
До тебе моє серце рветься,
Де з той мій спалах потрібний для життя.
Знаєш,як іноді важко мені буває,
Як хочеться з кімнати вирватись ,втекти,
Так безжально доля квіти обриває,
Які судилось вплести у свої вінки,
Ти не повіриш,іноді смуток душу прориває самоти,
І ти незнаєш що й куди втекти.
А я кохатиму,хоч ніколи досі й не кохала,
А я кохатиму усі ці роки,
Ти лиш жаданий і солодкий
У мій світ прийди!
