|
Старого гарту, був батько мій.
Ще той козак!
Старих часів.
Багато знав, читав.
І від людей повагу мав.
Свій рідний край любив,
І дбав про нас.
Горілку пив і сало їв.
Був справжній українець!
Рідне село своє любив,
Де йому, завжди пахло голубцями.
І на ставок любив ходити
З фаткою на рибу.
Він вміло завжди жартував,
І ми разом сміялись гучно!
А як,...
Він гарно з мамою співав,
Які вони були, вродливі в парі!
Він був, привітним, щедрим,
З ним часто радилися люди.
І у допомозі, нікому він не відмовляв
Завжди усім допомагав,
Тому, багато друзів мав.
Він був людина принципова
Своїх правил!
Він був військовим.
Тому порядок, чистота,
Були для нього, звичайні речі.
Був час,...
Коли на нього ми чекали,
Три довгі роки...
Ми жили з мамою тоді, самі.
Він був тоді, на тій війні,
Яка була нікому не потрібна...
Інтернаціональний незрозумілий борг,
Так говорили всім тоді.
Він бачив смерть і голод,
Загиблих хлопців молодих.
...я пам'ятаю, як наша мама
Читала нам листи від нього.
А ми,... були тоді малі,
І до кінця не розуміли,
Які важкі для неї
Були роки без нього.
Ми жили в мирі,
І нам нічого, тоді не бракувало,
Крім того,
Що довгий час,
Не було батька біля нас.
Пройшли роки і він вернувся,
Але не той вже як колись.
І та війна,...
Залишила свій слід
В його душі назавжди.
І страшні спогади не залишали
Вже ніколи його пам'ять.
І щось, зламалося тоді.
І він губив себе,
І майже божеволів!
Він намагався зупинитись!
І розпочати життя з початку.
Він розумів, що робить зле...
Але себе опанувати,
Він вже не міг...
Важкі, були роки його життя останні...
Для нього, і для нас.
Хотів служити Богу на землі,
Співати в церкві.
Писав листа до Бога,
Шукав спасіння і спокій на землі!
Та не знайшов...
Полинув в небо,
Ще досить молодим,
Служити Богу.
ID:
754894
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 11.10.2017 23:04:13
© дата внесення змiн: 26.02.2018 18:42:18
автор: Ангеліна Гай
Вкажіть причину вашої скарги
|
