* * *
На родючій рідній ниві
Бур’яном чіпким зросла,
Щоб забрати дні щасливі,
Безпросвітна низка зла.
До вподоби рахівниця
Хлопчаку майбутніх справ.
Біля хати є криниця –
Іншу воду смакував.
Бухгалтерії молився
Від радянських вищих шкіл.
Комуністом став, сміливцем,
Не любив сусідніх сіл.
Засліпила влада очі
Як хвороба юних літ.
Підлабузникам охоче
Відкривався новий світ.
Не в скляну під стріху банку
Грошенята справно ніс.
Керував державним банком:
Скільки вкрали – темний ліс.
Піклуватись за державу
Не навчили – от біда!
Здобувати владну справу
Вчила імпортна вода.
Дослужився, трон прем’єрський
Ніби казка, наче сон.
Допоміг характер кепський,
Суперечностей фасон.
Одружився дуже вдало,
Народили діточок.
Проміняв рідненьке сало
На „доларовий” мішок.
Президентом став одразу
Через людяний Майдан.
Десять пунктів від Указу –
Жалюгідний зради план.
У брехні велике око:
Є знайомі та рідня;
Надувають дружно щоки,
Щоб на службу їх найняв.
Розбрелися по країні
Селюкові наймити.
Захлинаються у піні,
Шкереберть усе летить.
Владні крісла наче медом
Млявий пасічник змастив.
В любих трутнях є потреба
Для надійності хрестин.
Бачу сльози і прокльони
У державі жебраків.
Нові владні перегони
Потребують гарних слів.
Ми забули щире слово,
Бо привчили до лайна
Вожаки пустоголові:
За довірливість ціна.
„Майданутим”, „гетьманутим”
Сниться скрізь небесний рай.
Дуже хочеться збагнути –
Хто і де покладе край...
Крадіям людської долі,
Ще й посадить у літак
Тих, хто біль народну скоїв,
Щоб летіли геть... за „Так!”
2009р.