Поглянь у очі - в них веселий сміх
І чиста хвиля, що у берег б'ється.
У тих очах такий чарівний світ,
Що ласкою у серці озоветься.
Учителько моя! Добра і привітна.
Ти, зіронько ясна! Яка ж для нас всіх рідна.
Бо там, де ти, завжди сміються діти.
Навчаєш нас життю радіти.
Учителько моя! Світла і ласкава.
Із нами ти щодня, бо нам усім, як мама.
Хоч як птахи, у світ ми вилітаєм,
Та любим тебе й пам'ятаєм.
У тих очах весна цвіте в маю.
О, скільки в них і доброти, і ласки.
Я так люблю учительку свою!
Вона веде нас у життя із казки.
Учителько моя! Добра і привітна.
Ти, зіронько ясна! Яка ж для нас всіх рідна.
Бо там, де ти, завжди сміються діти.
Навчаєш нас життю радіти.
Учителько моя! Світла і ласкава.
Із нами ти щодня, бо нам усім, як мама.
Хоч як птахи, у світ ми вилітаєм,
Та любим тебе й пам'ятаєм.
Поглянь у очі - в них веселий сміх
І чиста хвиля, що у берег б'ється.
У тих очах такий чарівний світ,
Що ласкою у серці озоветься.
Учителько моя! Добра і привітна.
Ти, зіронько ясна! Яка ж для нас всіх рідна.
Бо там, де ти, завжди сміються діти.
Навчаєш нас життю радіти.
Учителько моя! Світла і ласкава.
Із нами ти щодня, бо нам усім, як мама.
Хоч як птахи, у світ ми вилітаєм,
Та любим тебе й пам'ятаєм.
Світло і добро у Вашому вірші, Надіє. Дещо схожого вірша написала і я. Думаю, вчителі, за свою чудову працю, заслуговують на такі прекрасні слова. 
