порухів хижих ми забагато
слів солодкавих мені занадто...
ніц то не срібло геть то не злато
плата за кожде - дивакувата
так бо вбираю та віддаюся
мов на поталу бéзумом щиро
глýпа? відважна? чом не боюся?
сочиться трутка... думала миро?
і виливає пóтічки в ріки
броду не знаю... боса... студéно
впóперек хвилі вперто довіку?
буде приймлéно?
