Каже матінка Миколі:
- Гарно ти поводься в школі!
Не штовхайся, не кричи,
Як питають, не мовчи.
Будь уважним на уроці
І добро неси у кроці.
- Добре, - мамі син сказав.
І до школи почвалав.
Поки йшов, слова матусі
Загубилися у вусі.
Лиш уздрів шкільний поріг,
Розштовхав умить усіх.
На перерві так кричав,
Аж вазон з вікна упав.
Заховав шкільні м’ячі.
Вдарив Леся по плечі.
Ніжку він підставив Ані,
Та впинилась в калабані.
Каже вчителька: «Читай!» -
Він малює водограй.
Каже: «Приклади роби» –
Він читає про гриби.
Каже: «Виріж-но шпака!» -
Він танцює гопака.
Син Микола отакий –
Чинить завжди навпаки.
Мама плаче, сльози ронить,
Вже щоденник весь червоний.
Щоки теж, мов спілі вишні.
«Ось візьму й у Навпакишнє
(Є таке у нас село!)
Відвезу колись його, -
Тато матері сказав.
Дулю хлопець показав.
Далі буде...
Ой,оце так початок! 
Вчителям ця тема близька! 
