Знов, як колись попереду найкращі,
Сховались в норах злодії й щурі.
Батьків нечистих су.чі діти вражі,
Засіли наче в логові вужі.
Могили скрізь й насипані кургани,
Всі намагання тонуть у брехні,
Від сліз солоних кровоточать рани
І Україна знову у вогні.
На смерть вас вірну халики послали,
Знов, як колись у Крутах розп’яли.
Та не за них ви хлопчики вмирали,
За Україну все ж ви полягли.
Гряде вже час… на березі печалі,
Поклали і кладемо тіло недарма.
На суд прийдуть ці виплодки зухвалі,
В руках уже у Ангела сурма.
Сильно і правдиво! 
