Ти, мій дияволе, знову прийшла...
Зеленоока вродлива манія.
Прикрило вбрання обидва плеча,
Міцна кава і тепла компанія...
Ти, мій дияволе, завжди така?
Обпікаєш не спотворивши враження...
І уламки мого літака
Ще летять за тобою, спалені заживо...
І уламки мого життя за тобою вдогін прямують;
Ти, мій дияволе, надзвичайно швидка,
Надзвичайно розважлива, дияволе.
І я б сотні разів помирав,
Лиш би смуга посадки була у твоєму палкому маренні...
