А жінка на сопілку чимось схожа.
Коли ти вміло гратимеш на ній,
Вона для тебе буде лагідна і гожа,
Лиш в своїм серці зберегти любов зумій.
А жінка, наче та берізка біла,
Лиш тільки сік до дна не випивай.
Вона тебе успішним бачити хотіла,
Вона твій тил - про це не забувай.
А жінка, наче скрипка, серцю мила,
Лиш тільки вміло ти торкнися її струн.
Вона розправить у польоті твої крила,
Коли обнімеш ти її неначе в"юн.
А жінка, наче пташка та співуча.
Коли даруєш ніжні їй слова,
Вона залишиться тобі одному вірна,
Якщо у серці твоїм буде лиш вона одна.
