Я вільна... вільна я ... я вітер...
І граюсь в кронах ніжно-золотих.
Я теплий подих бабиного літа
Й холодний подих срібної зими.
Я вільна... вільна я... І маю крила.
Не знаю ні буденщини, ні сліз...
Я кожен день і кожну мить щаслива,
Навіть серед нездійснених надій.
Я божевільна? Може, й божевільна...
Проте безумці розумніш за всіх.
Бо тільки їм властиво жити вільно.
Без упереджень й осудів людських.
Кому потрібен світ для меркантильних?
Що складений із золота і цифр.
Я вільна і закохуюсь у вільних,
Що не живуть в кайданах золотих.
