Дзвінки твої нічні облиті спиртом,
Що заживо тебе вже доїдає,
А серце твоє лиш банальним фліртом
Живе, шукаючи тепла де холодає.
Життя твоє банальне й непристойне,
Ти продалась за мідну копійчину.
І все, що ще було в тобі достойне
Протерлось об життя густу щетину.
Всі ті кого ти називаєш друзі,
Давно сміються в тебе за спиною,
Ти непотрібна їм у їх життєвій смузі,
Ти знову лишишся сама зимою.
Тож догнивай своє життя нікчемне,
Допоки ти комусь у ньому ще цікава.
Усі слова, усе що робиш, все даремне,
Тебе вже більш немає ти іржава.
