Ми з тобою лише перехожі,
З пункту А у міфічний пункт Б,
В чомусь різні, а в чомусь і схожі,
Хтось шукає тебе, хтось мене.
В хаотичному русі по колу,
Зупиняємось трохи бува,
Сподіваючись, що вже нікому
Не промовим розлучень слова.
Та даремні ті всі сподівання,
Бо кінця у рівняння нема.
Кожна зустріч – лиш крок до прощання, -
З пункту Б у міфічний пункт А…