Веселе літо відшумить,
Наступить сумна осінь,
А серце знову защемить
Коханнячка попросить.
А я в багрянець загорнусь,
Ступлю на жовтий килим.
До тебе вже не пригорнусь,
Тобі не буду милим.
Дощем холодним я піду
У ніч зябку та темну,
Тебе я, звісно, не знайду
Свою печаль таємну.
В тумані заблукаю я,
Збагну, що на світанні
Посилиться туга моя,
Бо це любов остання.
А день надію принесе
На майбуття щасливе
Я віро щиро над усе,
Що все змінить можливо.
