Ви подобаєтесь такими якими ви є…
Й не потрібно все більш макіяжу,
Бо природна краса по при все,
І повірте помітно одразу.
Не потрібні ляльки ті з журналу,
Що красують його краєвид,
Та прийміть це лише не в образу,
З ними все існувати не жити.
Ну а вам подаровані квіти,
Ніби мед на обличчі моїм,
Та усе ж більш нічого не треба,
Вам постійно би щось хтось дарив.
Насолода тієї усмішки,
І блискучість в чарівних очах,
Розривають ту мрію й навпроти,
Мов зірки надають вірний шлях.
Закривають усе нездійснене,
Подарунком життя є лиш ви,
Підкорити би вас й з вами жити,
Оцього нам лише досягти.
Ну а вам лиш бажання наснаги,
Поміж блиску тендітних очей,
Подаровані квіти і фрази,
І обійми чоловічих плечей.
Вам би спокій і просто ту мрію,
До якої в злетіти - іти,
Ну і щастя і спокій відразу,
Усього вам в житті досягти.
Й на останок залишаються фрази,
Що не раз їх усім повторяв,
Нам без вас тут нема що робити,
І життя не життям б я назвав.
А.А. Отченко 07.03.16 р
