Познайомся зі всіма плітками про мене. Збирай вирізки з газет, роздрукуй біографію, цитуй мої фрази: я – унікальний проект.
Я ж та, яка магнітом притягує космічне сміття і світиться від аморалі. Я та, яка на сніданок їсть амфетамін, плазму й піраній у власному соці. Я ж та, яка планує всі теракти у світі й обирає у жертви грішні народи. Я та, яка ламає ходові, розбирає людей на мікро деталі й віддає на утилізацію. Я ж та, яка будує кораблі сомалійським піратам і постачає їм зброю з Афгану. Я та, яка плює на людей сірчаною кислотою і спалює залишки ганебних емоцій. Я ж та, яка ласує пиріг із лайливих слів і запиває це молоком із ножами. Я та, яка ламає об коліно секрети й танцює канкан на проблемах і негараздах. Я ж та, яка злягається із скупою уявою нещасних чоловіків і пророкує їм довічну потенцію. Я ж та, яка з незайманих дівчат робить розбещених і хтивих повій. Я ж та, яка знімає жорстоке порно з дітьми й «заливає» його в соціальні мережі. Я та, яка запам’ятовується тільки неконтрольованим і божевільним…
За всі ці чутки ти прийдеш і схопиш мене за шию, наче зніяковілий маніяк, заглянеш в очі й крикнеш: «Ти взагалі нормальна чи ні?», на що я голосно засміюсь й торкнуся віями до самоіронії, а потім безжально жбурну в обличчя фантики від цукерок. Агресія змішається з пристрастю, ненависть з любов’ю, і ми обидва розчинимось у просторі нашої підпільної контори. Ти картатимеш себе за те, що піддаєшся злим чарам і, як не старайся, не можеш покинути це болото з чортами. Поцілунок у шию змусить втратити контроль над собою, поцілунок у щоку – впасти в розмріяний транс, поцілунок у губи – забути нікому непотрібні плітки й віддатись на поталу музиці мого серця. Це ж я проколола твій мозок великою голкою, щоб не відчував своїх ніг і закохався у дівчину, яка не вміє нічого, крім провокації. І одного дня ти все таки проклянеш мене за те, що колись назвав «своєю»…