Маю кума я Андрія.
Мужик - той що треба.
Як зустрінемося разом,
Щастя аж до неба.
Раз поїхали ми з кумом
Риби половити,
Тільки кум рибак не дуже
Йому краще б пити.
Ось уже ми на ставочку,
Вудки розкладаю.
А мій кум вже за торбину
Й сто грам наливає.
Я дивлюсь за поплавками
І корм розминаю.
Кум Андрій з скляної тари
До дна допиває.
Сиджу в березі, тамуюсь,
Вудки закидаю,
Та ні риби, ані рака
До сих пір немає.
Що то біса за рибалка,
Коли кльов не бачиш.
От спіймаєш як рибину,
Від радості скачеш.
Вже пів ранку промахав я
Вудками даремно,
Мабуть кльову не побачу
Сьогодні напевно.
Вже й забув про того кума.
Та кумець мій, чудо,
Вже підвипив горілочки
І й до мене блуде.
«Наловив уже багато?» -
Кумець мій питає.
Я крізь зуби проціджую:
«Нічого немає…»
Кум цигарку закурив ще,
Повітря вдихає,
Десь знайшов своє вудлище
І поруч сідає.
«Я тут трішки порибалю,
Ти ж мені дозволиш?»
«Давай, давай, попробуєш,
Може ляща зловиш!»
Засміявся я тихенько
Та й дивлюсь на кума,
А він вудку розмотує,
Щось про себе дума.
Кум і дно уже заміряв,
Черв’яка шукає.
На гачок надів наживку
Й коньяк витягає.
«Що він буде ще робити?» -
Про себе питаю.
Кум в коньяк змочив наживку
І в ставок кидає.
«Ти чи дурень? - я не втримавсь,-
Що ти ото робиш?
Тут і так клює погано,
А ти ще нашкодиш».
Кум Андрій коньяк надпивши,
Крикнув – він щось знає,
І хвилинок через десять
Ляща підсікає.
В мене посмішка змінилась
На криву гримасу,
Коли кум на берег витяг
Кіло триста масу.
Я на рибу подивився,
Як хвостом тріпоче.
Кум Андрій мені і каже:
«Риба ж також хоче…»
От і знайте, любі друзі,
Які снасті брати,
І якими ще кормами
Рибу годувати.
Андрій К.
03.12.2015 року
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25434
