Мені подобається жити,
Вдихаючи на повні груди,
Без угрезіння совісті творити,
Черпаючи натхнення всюди.
Як добре бачити красу
Сліз радості дощу грайливу,
Ввібравши світу повноту,
Знайти ту зіроньку єдину.
А ще люблю багаття настрій
І коли вітер обіймає просто так...
А піднімусь до неба, як у казці,
Легкий політ шліфує птах.
Всього достатньо, те, що треба,
Потрібно тільки зняти пелену
І розтворитися в любові,
Щіпнувши вдячності струну.
