Я запалюю свічку в своєму вікні,
Я запалюю пам’ять про чорнії дні.
Коли неньку мою примусили мовчати
У голодному сні…То тепер ми кричати
Будем, люди,щоби не замовкнути знову ,
Щоби ворог і в пеклі почув нашу мову….
Мову тих мільйонів невинних,холодних,
Що у праці і поті вмирали голодні...
І дітей тих,що ссали груди мате́рів мертвих ,
Хто за свою державу приніс себе в жертву.
Україна, як кістка впопере́к горла стала,
Чом так нас не злюбила «братерська» держава»?
Споконвіку гнобили ,ярмо надягали,
Геноцидом не знищили,хоч намагались.
Україна не здала козацького роду,
Ворогам у підніжжя не склала угоду.
А вони причаїлись , через вісім десятків
Знову крові напились від «братерської» схватки.
Та не знищить народу ,що у волі вродився,
Хоч із крові і голоду він відродився.
Начувайтеся, виродки, роду Іуди,
Не забудуть про вас покоління усюди.
Ми кайдани порвемо і голоду досвід
Стане нам оберегом …І Гідності осінь
Не забудем ніколи,як Вкраїна вмирала,
Як топталися злидні по її рваних ранах…
Тож запалимо свічку за тих,що боролись
Із голодом чорним,берегли свою совість.
Не зреклися держави,зберегли свою гідність,
А сьогодні ми знову в боротьбі - вже за єдність.
Тож запалимо свічку за Героїв Майдану,
І за тих,що за волю з окопів не встануть...
Хай погасне війна від вогню Милосердя,
І зігрієм теплом душі тих,хто на небі.
27.11.14р.
Тож запалимо свічку за Героїв Майдану,
І за тих,що за волю з окопів не встануть...
Хай погасне війна від вогню Милосердя,
І зігрієм теплом душі тих,хто на небі.
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хай людська память ніколи не зітре тих чорних сторінок історії
сильно!проникливо!патріотично!за вами повторюю... Тож запалимо свічку за тих,що боролись Із голодом чорним,берегли свою совість. Не зреклися держави,зберегли свою гідність, А сьогодні ми знову в боротьбі - вже за єдність. Тож запалимо свічку за Героїв Майдану, І за тих,що за волю з окопів не встануть... Хай погасне війна від вогню Милосердя, І зігрієм теплом душі тих,хто на небі.
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Проникливий вірш. А "братерська" держава нас гнобила всі віки, щоб ссати Україну. І ніколи просто так не віддасть. Не віддасть так просто владу над нами. Не віддасть просто так наші землі. Хіба що відвоюємо. Та скільки ще загине наших хлопців? Слава їм! І мертвим і живим! А замореним голодом вічна пам'ять.
леся квіт відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00