Мій бідний Ангел! Ти, напевно, плачеш,
Підрахувавши біль моїх невдач,
Всі порухи душі моєї бачиш,
Не треба, милий Ангеле, не плач!
Мій добрий Ангел, я уже не плачу,
Душа заклякла, розум підкоривсь.
В житті довкола стільки горя бачу,
Що вже не вистачає сліз.
Шматує серце невимовним болем,
Я мужньо йду, мов крізь вогонь солдат.
Життя прожити - не пройтися полем.
Життя прожити - знати важкість втрат.
Ви прекрасно пишете
