Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Дацків продовження: Рубрика «Вільна думка» Літературний клуб. Свобода філософування або шлях у глибину речей - ВІРШ
Рубрика «Вільна думка» Літературний клуб. Свобода філософування або шлях у глибину речей
Рубрика «Вільна думка»
Літературний клуб. Свобода філософування або шлях у глибину речей
(роздуми над статтею Мераба Мамардашвіллі «Введення у філософію»)
Іноді, під час випадкової зустрічі чи певної події, ми відчуваємо що трапилося щось істотне. Будучи обмеженими у своєму раціональному пізнанні ми не знаємо справжнього значення того що сталося. Мамардашвілі на прикладі головного героя роману Пруста «У пошуках втраченого часу» ілюструє, що життєві події даються нам як символи, знаки, певні коди, які потребують пояснення, інтерпретації, розкодування.
Пам’ятаю, коли я вчився в Українському Католицькому Університеті, любив сидіти біля вікна і дивитися на дерево. Це було звичайне дерево біля входу у філософсько-богословський факультет, але дивлячись на нього я відчував спокій, певне внутрішнє наповнення. Я уявляв, що це дерево є символом раю, а символ завжди оприсутнює те що позначає – у моїй уяві одразу виникали приємні спогади з дитинства, я відчував реальне душевне тепло. Це самотнє дерево упродовж всього навчання було для мене неначе привітанням з небес, символом того, що мої життєві події є під протекцією вищих сил, знаком правильного життєвого напрямку.
Інтерпретація дерева виникала у моїй уяві, точніше я сам створював символізм дерева у своїй уяві. Дерево як і будь-який інший предмет чекає на те щоб ми його розкодували, надали йому символічного значення, надали йому новий сенс. І тоді ми відчуємо, що живемо тими сенсами які самі спродукували.
Світ не створений раз і назавжди, він твориться постійно. Сенс людського життя так само не заданий раз і назавжди. Людина сама творить сенс свого життя. Мартін Гайдегер писав, що людина це мірило самої себе, єдина істота яка здатна до самопосідання. Людина безмежна у своїй уяві, обдарована свободою творити власний духовний світ, наповнювати його життєвими сенсами, щоразу забарвлювати новими смислами.
Займатися філософією це вбачати приховані символи, можливість бачити багатий світ у звичайних речах, це свобода занурюватися у глиб речі, свобода яку від нас ніхто не забере!
