Я гляну в даль… Та не далеко,
За горизонтом є життя,
І напрямок очей не блудить,
Він знає точно, навмання.
І сум що в погляді присутній,
І спогади що є в мені,
Так тишком душу обвивають,
Минають місяці та дні.
І час що пролітає швидко,
Він гоїть рани не життя,
І мрія та що за межею,
Я їх кохаю, й так щодня.
І прокидаючись що ранку,
В вікно я погляд відведу,
Є ті для кого я лиш вижив,
І син, для нього я живу.
І поділом життя лиш мого,
Є лінія та що там в далі,
Вона межує мрії й будні,
Є горизонтом у житті.
А.А. Отченко
