"Чайний пил "
Ось і прийшов час поговорити
Заходь, серденько, ти як раз на чай
Минуле нам з тобой не відтворити
Майбутнє просто так не витрачай
Зачекай, вода уже кипить
Пам'ятаєш, як кипіли відчуття?
Та лід на серці нам не розтопить
Й історія вже втратила пуття
Тобі чай як колись зелений?
А я й досі з м'ятою люблю
Сидиш розгублений немов учений,
Що потерпа загибель кораблю
Мій любий гостю, чим же пригостити?
Ковтаєш лише спогади в словах
Нікому нас з тобою не судити
І не молитися за нас в церквах
Мій дивний спогад, вічність зупинилась Чай вже захолонув у чашках
Та все ж розмова дуже запізнилась
Ми не по тих пішли стежках
Автор: Валерія Скубій